Усе! Я вже не можу більш мовчати,
Оця брехня втрачає сенс!
Кохана моя ,більш не можу я чекати
Коли зійдутся двоє серць...
Хвилини цього сподівання ідуть як роки довгого чекання,
як вічність в пеклі , не в Раю.... без тебе мила я помру...
Набридло все оце терпіти, і гризти ржавії софіти,
глотати мрамур , плакати росою ... понад усе так хочется (зустрітись із) тобою...
З тобою зустрічати ранки
, кохатись, бачити світанки, і ввечері з травневою грозою подихати повітрям над рікою....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589644
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2015
автор: leolapis