Мелодія для пісні № 72 (Світлана Моренець, горлиця, Віталій Назарук, natalux)

Світлана  Моренець

   ІЩЕ  ЛЮБЛЮ

Вже  стільки  сходжено  стежками
і  бездоріжжями  життя...
Як  хвиль  у  морі,  так  між  нами
любові,  болю  й  каяття...

   Приспів:
     Роки,  мов  птахи  пролітають,
     до  хмар  зросла  твоя  верба...
     На  осінь  літо  повертає,
     та  серце  обмина  журба,
     бо  руку  я  твою  тримаю
     і  поки  разом  ти  і  я.

Торкаєш  ти  моє  волосся  –
і  шумовинням  в  серці  кров...
Налитим,  визрілим  колоссям
хвилюється  іще  любов.

     Приспів:
     Без  тебе  тягнуться  години
     і  зміст  життя  втрачає  нить...
     Щомить  до  тебе  серцем  лину
     і  голос  трепетно  бринить...
     Ховаю  в  серці,  як  перлину,
     любові  кожну  світлу  мить...

-------------------------

горлиця

   ПРИЙДИ

Я  знов  чекав  ,  а  ти  не  вийшла,
Поблідла  вже  наша  зоря,
Кругом  лягала  чорна  тиша,
Тебе  нема,  тебе  нема!  

 Приспів:    
     Прийди,  моєму  серцю  мила,
     Чом  зникла  десь,  немов  весна,
     Прийди,  зима  нам  знищить  крила,
     Впадуть  сніжинками  чуття.
     Прийди,  зима  нам  знищить  крила,
     Впадуть  сніжинками  чуття.  

Тебе  любив,  хоч  все  даремно,
Я  був  для  тебе  просто  гра,
Кохання  ти  моє  безмежне,
Отруту  ти  мені  дала.

   Приспів.

-----------------------

 Віталій  Назарук

     ЧЕРВОНІ  ВИШНІ

Гілки  покрили  рясно  вишні,
Червоні    ягоди  -  давно…
В  цей  час  ми  двоє  стали  грішні,
Кохання  випили  вино.

   Приспів:
     Червоні  вишні  вже  дозріли,
     І  все  було  немов  у  сні…
     Бо  ми    з  тобою  стали  грішні,
     Єдині  грішні  на  землі.        
     Бо  ми    з  тобою  стали  грішні,
     Єдині  грішні  на  землі.    

Очей  від  тебе  не  відводив
І  губи-вишні  цілував,
А  соловей  «тьох-тьох»  виводив,
І  зайві  нам  були  слова.

   Приспів:
Завжди  люблю  вишневу  пору,
Бо  пахнуть  вишнею  вуста,
Ми  рахували  в  небі  зорі,
Де  вишня  в  ягодах  густа.
Ми  рахували  в  небі  зорі,
Де  вишня  в  ягодах  густа.

---------------
   natalux

       В  кав’ярні

В  такій  знайомій  нам  кав’ярні
Рука  в  руці,  а  очі    -  вниз.
Не  говори,  не  псуй  мовчання.
Це  і  не  примха  й  не  каприз.

   Приспів:
     Те,  що  важливе,  є  мовчазне.
     Все  зрозуміла  я  давно.
     А  розлучатись  треба  вчасно,
     Поки  не  згіркло  ще  вино.

Мовчи,  дозволь  мені  забути
Твій  голос    і  твої  слова.
Не  додавай  в  вино  отрути.
Любов  моя  іще  жива.

   Приспів.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589709
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2015
автор: Віктор Ох