Я стерла все, що пам'ять мою їло.
Минулим не турбуються дощі.
Рубець тонкий у місці, де боліло.
Відмолено супокій у душі.
Щодень долаю я нове «сьогодні».
На грядці долі полю бур’яни.
Любов’ю грію погляди холодні,
Кидаю мир в кровавий ґрунт війни.
Сьогодні із душі тебе стираю.
Живи, як перше, без мого клейма.
Позаду тінь кохання залишаю.
Стаю на стежку, де тебе нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589721
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)