Ми закохані в мури,
Ми забули минуле,
Не ціляють Амури
Більше в наші серця.
Поржавіли орала,
Пастухи повмирали,
Поздихали отари,
Світ чекає кінця.
Розум з відчаю терпне,
Все густішають терни.
Та прожити екстерном,
Доля нам не дає.
Ми до мурів прикуті,
Ми богами забуті,
Стоїмо на розпутті,
Ворон серце клює.
05.1990р.Надвірна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589866
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2015
автор: Василь Надвірнянський