незнаю...важко...знов всьо почати наново,
зато я знаю точно як проходить біль,
як сіль,після текіли із лимонним присмаком,
вже нетака солена ...
ти мені повір я знаю,я за слова відповідаю,
я з цею стервою давно на ти!
буває матом крию,буває каюсь
та всьо равно вона не хоче йти туди
куда була вже послана не раз!
сказав би більше,та не хвате фраз
і в голові просверлена діра,шугає своїм сквозняком...
я знаю,ти тоже чуствуєш цей холодок!
як ток по твому тілу пробігає бажання вольності глоток!
а крим і довбаний васток тобі па-па махає!
я тоже то всьо знаю!
тобі як руки відрубали...
а шо не знали?!!
тупі амбали рулять карнавалом,
тим часом красні тихо наступали...
ті красні добре знають,як брату ніж засунути з спини,
і голосно кричати ТО НЕ МИ!
лиця за масками ховають,
не каяться,карають,б*ють!
на землю твою кров безцінну проливають,
її ж самі поті́м з калюж і п*ють!
а царство нє,а цатство з блюдця попиває
ім каждий дєнь на званий ужин подают,
халдєй до повна блюдця наливає...
тупоє стадо!!!цьмакають і ржуть.
спитаєш як з цим жити?
може краще вмерти?
говорять люди час лікує все,
заниють старі рани ще,відверто
нераз червоний лютий в грудях запече!
і хай пече.хай довго пам*ятають,
небесну сотку,що перевернула все,
ми скажем тричі ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ
і разом з ними НАЦІЯ ЖИВЕ!!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589943
Рубрика: Присвячення
дата надходження 26.06.2015
автор: arsen