Мене залишили на відстані руки,
не допустивши ближче Варанасі,
із втратою химерної мети,
відформатованим усім що на увазі.
О ефемерне щастя наближань,
у недосказаності тоне факт просвітлень
бракує слів,мені бракує знань,
мені бракує вітростійких зміцнень.
Здається Гадес супровів мене
І він лишень чекає нових зламів,
Та я й не проти, він це щось нове,
Мій брат,мій друг, і кращий із бальзамів.
Я цілувала землю просто так,
і плакала над битими пляшками,
усе навколо подавало знак,
що відстань буде мірятись руками.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589961
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.06.2015
автор: Євгенія Муц