Дискретність тих подій у мене викликало подив
Та з часом все спліталося в вінок
І ті вінки кидали деякі у воду
А декому вони вкрашали гроб
Вінки з кульбабок та тернові
Сплітались м'ята та полин
Зростали замки мармурові
Та не спинявся часу плин
Вони нам обіцяли повернутись
У інший час та іншими людьми
Ми всі мов пікселі в екрані
Світили гасли і жили
А світ змінитись прагнув мов скажений
Прибоями від хвиль водневих бомб
З печери відкривались двері
За ними креслив нові схеми Бог
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590001
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2015
автор: Сергій Риба