Здається двері відкриються ось-ось,
Мріючи думала вона,
Нарешті на поріг ступить хтось,
І не сидітиме тут одна.
Ступить той, ког довго чекала,
За ким виплакала очі усі,
Той, кого нещодавно поховала,
Відправила на небо у самій красі.
Добре пам'ятала ті часи,
Коли дізналась, що стане мамой,
Ніколи не забуде тієї краси,
Коли побачила сина за лікарняной брамой.
Взяла маля на руки,
І ніжно поцілувала,
А яка ж була щаслива,
Коли в школу проводжала,
Навіть коли роки минули,
І в країні настав війни час,
Її думки ніби потонули,
Коли взнала-її хлопчик згас.
Її серце наче зупинились,
Не ступить на поріг хоч хтось,
Жити без нього ніяк не навчилась,
Ще досі двері відкриваються ось-ось.......
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590012
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2015
автор: Просто Дана