***

Я  боюся  втратити  тебе,
Я  боюсь,  цього,  мій  милий  друже!  
Як  не  хоче  поле  золоте  
Втратить  сонце  рідне  та  байдуже.  

Ось  вона  справжнісінька  печаль,  
Втрата  -це  найбільше  в  світі  горе!  
Якщо  хочеш  кинуть,  то  давай,  
Я  ж  тебе  не  кину,  знай,  ніколи!  

Час  іде,  і  ми  крокуєм  з  ним,  
Коли  швидко,  а  коли  поволі.  
Ти  мені  колись  була  ніким,  
А  тепер  ти  у  віршах  і  долі.  

Хочеш,  йди,  без  натяку  і  слів,  
Я  ж  не  ображатимусь,  ти  знаєш,  
Та  колись  в  тернах  моїх  віршів  
Загубившись,  ти  мене  згадаєш.

10  травня  2015  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590125
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.06.2015
автор: Роберт Радужник