Його голос на ранок
І майка на голе тіло.
Запах кави й сніданок.
В кімнаті не зовсім тепло,
Але гріє його майка...
І кава розчиняє вчорашню ніч.
На столі недопита пляшка.
Потроху забутим стає вечір.
Він називає: "моя мілашка"
І я течу як розтоплений цукор,
На голих ногах залишаючи слід.
Він зависає на кухні, в ванній,
А я лежу, вся солодка й розтоплена...
Застрельте мене, поки я не здуріла
Від його запаху і ніжних пальців...
Що колись задихнусь ним, не знала,
І що так покохаю, не уявляла...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590223
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2015
автор: .віскі і шоколад