(...одному *** досліднику))))
Чекаєш витримки даремно ти
й мудруєш все: "Яка ж її природа?...."
Мінливість та для іншої мети...
Повір мені - залежній від погоди!
Коли замерзнеш від життя незгод -
цілунком ніжним, ласкою зігріє...
Як розпашілий прийдеш від пригод -
шовковим, свіжим дотиком обвіє...
І надихне - лиш поглядом покірним...
Остудить шал надмірний - тихим сном...
Пусту зітре́ усмішкою манірність...
Байдужість звабить - радості добром...
І посумує мовчки поруч в горі...
Нудьгу розвіє щебетом легким...
Ах, не досліджуй! У життєвім морі
люби її! ...і буде світ простим...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590319
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.06.2015
автор: Мар’я Гафінець