А за вікном падає сніг

А  за  вікном  падає  сніг

А  за  вікном  падає  сніг  -  
Він  заміта  сліди  твоїх  ніг...  
А  за  вікном  справжня  зима  -  
Тільки  жаль,  що  тебе  поруч  нема...

А  за  вікном  все  біліє  навкруг  -  
Тільки  тобі  уже  я  не  друг...  
А  за  вікном  холод,  мороз  -  
Ти  пішла  геть  від  мене  всерйоз...

Пізно  уже  кричати  щось  вслід,  
На  серці  від  слів  залишився  слід,  
Його  ніколи  не  загоїть  час,  повір,  
Ти  його  пошматувала,  наче  звір.

Я  ж  хотів  вернути  все  назад,  
Але  цей  завадив  снігопад.  
Він  змітає  пам'ять  нашу  на  путі  -  
Вже  давно  між  нами  почуття  не  ті...

І  тепер  геть  ти  від  мене  ідеш,  
І  назад  тебе  уже  не  вернеш.  
Незважаючи  на  всі  мої  зусилля  -  
Я  відчув  своє  безсилля.

Ти  не  моя,  я  це  пізно  збагнув,  
Жаль,  що  тоді  тебе  не  вернув...  
Так  поступово  я  втрачаю  всіх  -  
Дивлюся,  як  сліди  замітає  сніг...

Знаю,  важко  буде  жити  так.  
Стиль  життя  --  вовк-одинак!  
Але  напевне  буду  знати  я  одне  -  
Ніхто  не  зрадить  уже  мене...

І  хай  за  вікном  падає  сніг!  
Хай  життя  забира  від  мене  усіх!  
В  любові  мені  не  повезло,  
Та  я  живу  усім  вам  на  зло!!!

Автор:  Стан  Михайло,  м.  Київ,  26  лютого  2015  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590324
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2015
автор: Міша Стан