Це твір моєї кращої подруги, у якої я зараз чаюю. Вона ніколи не писала римовано, але цей вірш народився не як спроба себе у віршуванні, а як віддзеркалення душевного стану.
Душа болить і серце плаче,
Та вороття нема назад,
Давно надії вже розбились -
Немовби кришталевий сад.
А взавтра, знову сонце зійде
І з'явиться надія та,
Що буде краще як сьогодні:
З очей не упаде сльоза.
Джус Олена (головний бухгалтер)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590376
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2015
автор: Серафима Пант