Тебе немає десять років,
Минають непомітно дні.
Собі знайшов ти вічний спокій,
Всю біль залишивши мені.
Живу, бо просто треба жити,
Спливає невблаганний час,
І свою долю не змінити
Бо все накреслено за нас!
Якби ти знав, як я без тебе
Долала труднощі свої,
Як гасли зірочки у небі
І не співали солов’ї.
Як плаче серце, плачуть очі.
Давно відомо це мені,
Мої самотні чорні ночі,
Мої буденні, сірі дні…
Без тебе я вже десять років,
Та не забула ні на мить,
Бо живемо ми всі допоки
Душа страждає і болить…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590440
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2015
автор: LubovShemet