Зайчик сонячний зіскочив,
Почепився за фіранку.
Мабуть, бавитися хоче,
Ледве дочекався ранку.
Сповз помалу на волосся,
Покотився на подушку.
Ледь затримавшись на носі,
Усівсь мені на тепле вушко.
Розбишаку не спіймати –
Він тікати вміє швидко.
Ось він стрибав по всій хаті,
Мить – і вже його не видно.
Я б охоче з ним погрався,
Ген скільки розваг довкола!
Та чекати він зостався,
Доки я прийду зі школи.
Отоді ми з ним пограєм-
Ігор всіх і не злічити!
Доки мама не згадає,
Що уроки треба вчити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590453
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 28.06.2015
автор: Оксана Бакуменко