ПОЛІСЯНКИ

Хвиля  Світязя  стомилася  уже,
А  вугрі  пищать  в  очеретах,
Мавка  Лукаша  у  лісі  жде
І  тримає  щастя  у  руках…
Між  квітучої,  запахлої  сосни,
Золотого  Світязя  піску,
Де  чорничник  розцвітав  рясний,
Полісянки  стрінули  весну.

Приспів:
Ой,  полісянки,  полісяночки,
Біле  волосся,  очі  –  льон…
В  танок  підіть,кохані  зранечку
І  заспівайте  в  унісон.
Ой,  полісянки,  полісяночки,
Бренить  кохання  в  вас  струна,
Співаєте  завжди  ви  зранечку,
Полісся  піснею  луна.

Між  піщаних  золотистих  дюн,
Де  озера  шацькі  розлились,
Серце  гладить  серце,  коле  сум,
В  поцілунку  пари  знов  злились.
Розцвітає  в  болотах  багно,
По  річках  білявки  мочать  льон,
Виникає  доля,  як  кіно,
А  в  селі  десь  грає  грамофон.

Приспів.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590563
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2015
автор: Віталій Назарук