На галявині у лісі
Позбирались звірі,
Що там трапилось у біса?
Як в таке повірить!
А Ведмідь аж репетує:
- Мене обікрали!
Як дізнаюсь – замордую,
Бочку меду вкрали!!!
Всі принишкли, усім лячно,
Ведмідь не відступить,
Може мед – це й справді смачно,
Хто ж його поцупив?
Не потрібний він Лисиці,
Не потрібний Вовку,
Ні Косулі, ні Синиці
Нема з нього толку…
І тут каркнула Ворона:
- В мене своя версія,
Мед украв хтось із знайомих,
А може – диверсія?
Заспокоїти Ведмедя
Зможемо відразу,
Зберемо дві бочки меду,
Усім лісом, разом!
А Ведмідь від цього гордий:
- Все ще попереду!
Потирає свою морду,
Вимазану медом…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590619
Рубрика: Байка
дата надходження 29.06.2015
автор: LubovShemet