Не все закінчено! Повір!
Ще у житті буде багато болю.
Та тільки жити! Жити попри все
Не буде ж вічного ніколи і нічого.
Не все закінчено! Дарма!
Дарма шукати в смерті порятунок
Вона ж прийде, коли настане час
І в вічності знайдеш ти порятунок.
Настане час і смерть ще завітає,
Але боятися не треба цілий вік
Вона прийде, коли ти й не чекаєш
І обірве той вічний пошук твій.
А зараз битва. Битва за майбтнє,
За рідний край, за ввесь великий світ,
За те кохання, що так душу розриває
І за родину, що у тьмі все майорить.
Немає кращого, ніж це життя мінливе.
Воно одне. Так проживи його як слід.
Нехай тебе і ціле людство не згадає,
Але згадає Бог... Бо тільки він нагородить.
Все буде добре... Треба тільки вірить
І не шукати все легких доріг,
Боротися... Ось це призвання,
Яке прикликало всіх нас у цей жорстокий світ.
Не все закінчено! Настане вечір
І впаде назавжди твій меч важкий
І ось тоді ти зрозумієш, що прожив немарно
І в вічності знайдеш ти свій покій.
Здаватися не треба! Це не допоможе,
Бо боягузам світло не дано навік
Підняти голову і йти крізь біль і відчай,
Не все закінчено! Ще поживи хоть мить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590682
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.06.2015
автор: Мирося Іванюк