25* знову, небо, діє-слівне чую від гріха…
(зустріч з коханкою)
Ти з’являєшся – вітаю, пригортаю,
Припадаю, притискаюсь і зливаюся,
Відчуваю, заціловую, кохаю!..
В небеса злітаю!.. – Так, люблю й не каюся!
26* а ти життям п’яний, гульвіса Касьяне!
Від народження до смерті – крок в життя,
від нещастя до кохання – лише осінь!
Тож прислухайся, холеро, доля просить
(не в останнє?!.): не ведися, як дитя!
27* і знову весна всім надію дає і бентежить!
Бавився вітер старезний із лісом березовим:
Все заграє, безсоромний, швидкий та пронирливий,
То відщипне десь листочок зелений імпрезово,
То до танку (дід!) запрошує кожну настирливо!
28* як травня омана – така твоїх вуст насолода!
«Я люблю тебе!» – так полонезом розлуці на подив
У тенета кохання манили вуста вогняні,
Коли ти в місяць-красень обітницю склала мені:
«Це кохання тобі зацвіло! лиш для тебе – його кожен подих!»
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590747
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2015
автор: Касьян Благоєв