Усе, що було треба й там лишити
Не оглядатись,не жаліти , не тужити
Так доля з нами вміє говорити,
Щоб йти вперед, уміючи цінити
Приспів
Ти йди вперед,зриваючи із лиць шаблони
Роби по совісті та не лукав сам із собою
Щоб не згубити дар, збудуй міцні колони
Не дивлячись на втрати, знов берись до бою
Все те,що маємо і будем мати
Цю світлу мить, хвилину і оце життя
Бо досвід вчить , що треба пильнувати
Тепер і тих , що знаєш від дитя.
Навколо зради, підступи й обмани
І кожен здатен на нечесний крок
В житті буває, що лишаються ще й рани
А в голові киплять багато хаосних думок
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590779
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.06.2015
автор: Ольга Федорончук