Затягну штори на вікні, в вечірню тишу.
На білий аркуш у блокнот рядки напишу.
Вже в постелях люди всі напевне сплять давно,
І в темінь ночі, моє лиш світиться вікно.
Шукає пам'ять ті слова що хоче рима.
І виникає мов жива перед очима
Далека молодість моя, і тут же гасне.
Та схвилювала серце так ця мить прекрасна.
Прекрасним спомином явилася й минула
Доля, що обнадіяла і обманула.
То радість спомин принесе то потривожить,
Чому? Шукаю оправдань, знайти не можу.
Поезію в душі бува, зміняє проза..
За радістю життя колись принесе сльози,
2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590786
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.06.2015
автор: Василь Надвірнянський