***

Пробач  мене  за  те  що  відпустила,
Пробач  що  я  не  вберегла...
Забудь  мене,  мій  голос,  мої  очі
Й  моє  ім́я,  що  зігрівало  душу  в  зимну  ніч.

Ти  зрозумій  -  я  вибору  не  мала
Повинна  вже  іти  в  далекий  край.
Ти  ж  не  сумуй,  а  буть  щасливий
Нехай  кохання  буде  повсяк  час  в  тобі.

Ти  ж  зрозумій  -  я  тьма,  ти  ж  -  світло,
З  тобою  різні  ми  неначе  день  і  ніч...
Я  маю  йти,  забувши  твої  руки
Та  знай  -  любила  я  тебе  завжди...

Прощай!  І  не  шукай  мене  ніколи...
Я  втратила  усе,  але  знайшла  любов.
Прощай,  щасливого  кінця  не  буде
В  нас  різні  долі,  хоча  фінал  один.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590809
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2015
автор: Мирося Іванюк