Повітря густе і в'язне, неначе мед.
Сутінки. вечір. І ноги гріє старенький плед.
Десь у кутку небес
безліч лежить речей.
Вони були пам'яттю, та нічиї тепер.
Цікаво, чи є в кутку неба пил?
Чи вкриває він місто ангелів й світлих сил?
Там речі забуті, спогади, люди, слова...
просто були, та час їх у море змива.
Там затонулі летючі сплять кораблі,
зоряні риби пірнають великі й малі.
Там, на дні неба скрині зі скарбом лежать,
та всі бояться їх чомусь відкривать.
Там речі забуті, спогади. люди, слова
просто відходять у вічність...
так бува.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590857
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.06.2015
автор: Asha