Сиджу і дивлюсь в далечінь ту далеку
Намагався знайти я щось своє
І на жаль я не втримав тую лелеку
Яка відібрала щастя моє
Дивлюся на землю
І бачу там мертвих
Це були всі хто хотіли прийти
Вони не боялись бажань своїх впертих
І не хотіли чогось там знайти
А я все сидів і дивився туди
Страх наче вітер проходив крізь мене
Це як для себе шукати шляхи
Ніхто не відкриє їх ради тебе
Я зрозумів,що залишилось мало
Дивитись на цю жахливу картину
І через хвилину мене вже не стало
Поклали мене у стару домовину
Ця вся пітьма всередину влізає
Не дає спокійно покінчити з цим
Чую як ворон спокійно літає
І цей жахливий траурний дзвін
Вже я стою на пустім перехресті
Поруч зі мною стояла вона
Цей її погляд у мене у серці
Палить пекучо як та сатана
І я вірно пішов по дорозі
У голові стояв якийсь шум
І це вони мене вірно просять
Мої сотні тисяч дум
Ось і все,дорога скінчилась
І я стою в кінці своїх мрій
Я не прошу щоб щось змінилось
Закінчився вже для мене цей бій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590940
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2015
автор: Загартований горем