Співай мій соловейчику
Співай мій соловейчику, співай
І душу звесели мою, що плаче...
Скіль горя на землі плодять, козаче,
Що й небо насурмачилося вкрай.
І вороний твій десь подівсь, нема...
Хати́ на хуторах пустують, значать -
Порозбігався люд кудись, неначе?
Така ось не веселощів сума...
Бог зверху головою похитав...
Чи чуємо хоча б один другого?
Одуматися б нам іще до того,
Як прийде думка, що кінець настав.
Прости нас ось таких, як є, о Боже, –
Блукаємо, як у тумані, схоже.
Співай мій соловейчику, співай
До Віри, Правди, глузду закликай...
01.07.2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591055
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2015
автор: Променистий менестрель