Я дивилась тобі у слід,
Сльози очі мої обпікали.
І не було вже дихати сил,
Щось мене нашматки розривало...
Я мовчала,бо слів не було,
А душа лиш від болю кричала!
Ти пішов залишивши біль,
А я віддано так кохала!
Я дивилась як твій силует,
Потонув у людському морі.
У цю мить рухнув весь мій світ,
Небо плакало,падали зорі.
Я лишилась сама під дощем,
Він сховав від усіх мої сльози.
І в розірване серце моє,
Назавжди поселились морози.
Я дивилась тобі у слід,
Ти пішов,я лишилась страждати.
Не існує вже слова "любов" !
На пероні війни проклято...
У очах назавжди застиг,
Відблиск болю,і там поселився.
І у серці холодним ножем,
Назавжди...назавжди залишився!
Я дивилась тобі у слід,
Сльози очі мої обпікали.
І не зтерти цю прокляту мить,
Що життя назавжди зруйнувала.
Я одна...і ця біль вже мене вбиває.
А це прокляте серце кричить,що кохає....
НАДІЯ КИШЕНЯ 01.07.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591060
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2015
автор: КОЛЮЧКА