По накатаній доріжці

Ну,  навіщо  повертаєшся  вже  в  котрий  раз,
Коли  майже  стих  почуттів  тих  вогонь?
Підкидаєш  сухих  гі́лок  у  душу,
залишаєш  свій  образ
І,  як  вже  звик,  покидаєш  перон.

Ти  мабуть  й  не  знаєш,  як  боляче  це..
Переживати  все  знову  і  знову
Згадаю  ті  очі  і  усмі́шку  ту,
Криє  хвилею  поступово...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591151
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2015
автор: М`ятна