ПОДЗВІН
Гуде тривожно й сумно подзвін в квітні,
На підвіконнях у хатах горять свічки, –
Для кожної родини спомин світлий
І одночасно сум бентежний і тяжкий.
Вже чверть століття стогне Україна,
Постійно йдуть з життя дорослі і малі…
Та рік за роком йде весна привітна,
Цвіте, радіє й гоїть рани на землі.
Весною прилітає птиць багато,
Тут гнізда мостять і виводять пташенят, –
Життя триває, та про мирний атом
Ускрізь нагадує біда порожніх хат.
Немає на це ради, ані спину,
Але болючі рани згодом заживуть.
Воскресне наша рідна Україна,
Із попелища встане, щастя щоб здобуть!
02.08.2011 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591224
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.07.2015
автор: Martsin Slavo