Ні, не янгол ти...
Ані фея, не добродійка, не свята...
І розтрощеного не склеїш,
ні продовжиш комусь літа,
і хреста не візьмеш чужого -
мати б тривкість нести свого...
Не відмолиш нічого в Бога -
вже відміряв тобі всього.
Ти - піщинка...
Чого ж уперто розпаляєш у серці трем,
коли суджено всьому вмерти
поміж вічним життя дощем?..
Може й зродишся свіжим болем
через сотню чи другу літ,
аби знову брести сим полем
"рятувати пропащий світ"...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591434
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.07.2015
автор: Адель Станіславська