Я тепер тільки люблю! Чуєш?
Не́нависті* вже нема
Зовсім.
Що мені літо, зима, осінь,
Я люблю листя, траву, просо,
А навесні увесь світ.
Що мені болі, образи, втрати...
Бачиш це сонце? Його б цілувати!
Бачиш ці хмари? Їх лиш обіймати!
Бачиш це небо? Літати, літати...
Й нащо ті крила!
Що мені ця гіркота одинокості?
В мені палає вогонь від жіночності,
Я у свободі, у правді, у гордості
Серце своє відчуваю повністю,
Душу лікую свою.
Ти відчуваєш цей солод емоцій?
Ніжно ступи на траву
Босим.
Глянь на це листя - найкраща постіль...
Ти і не знаєш як пахне
Просо.
Горя в моєму житі було досить.
Не́нависті вже нема
Зовсім.
Не́нависть у житті
Всує.
Я тепер тільки люблю,
Чуєш?
*В творі вживаю такий наголос задля дотримання ритмомелодики. Українською правильно [b]нена́висть[/b] ;)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591443
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2015
автор: Sandra CurlyWurly