Просіяв хтось хмари крізь сито.
Лягли у зелені покоси.
Ранкову завісу відкрито.
Птахи світу слово голосять.
Розкрилося небо барвінком.
Прокинулось сонце, сміється,
Молочну вилизує пінку
Із річки, що змійкою в’ється.
Зозуля «ку-ку» витягає.
Дім свиту накинув злотаву.
Онуків ще сон колихає.
Я ж кавою буджу уяву.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591598
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)