Він так обережно торкався
Струн десь глибоко
Всередині мого Всесвіту
І грав на них до самого
Світанку...
Він завжди знав
Який у мене настрій
Що я хочу отримати від життя
Що я чекаю від нового дня…
Із ним я сміялася
Із ним – плакала
Він бачив мене справжньою.
Він розумів...
Чому я інколи мовчу…
Чому гуляю на мосту…
Чому люблю я самоту…
Він знав про мене все…
Мій музикант…
Моя мелодія життя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591611
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2015
автор: Samolichenko Svitlana