Чекати, бо інакше не вміємо

Якщо  в  мені  згорає  полум'я
Це  тільки  означає,  що  треба  йти  вперед.
Туди,  де  птахи  не  знаходять  дім,
А  сніг  ніколи  не  народжується.

Якщо  в  мені  зникає  надія
Відповідь  лише  в  тому,  щоб  її  знайти.
Там,  де  соняшники  не  хочуть
повертатись  за  сонцем.
А  про  айстри  ніколи,  ніхто,  нічого  не  чув.

Бо  жити  тоді,  коли  щось  зникає  
-  погана  прикмета.  Хоча  ти  й  не  віриш  
в  них.  А  я  не  вірю  в  темряву,  але  
вона  наступає,  тоді,  коли  ти  на  неї
й  не  думаєш  чекати.
Чекати  на  нас.  Чекати,  бо  так  треба.
Чекати,  бо  інакше  не  вміємо.

Якщо  в  мені  перестає  жити  віра,
Зерно  ніколи  не  проросте,
А  небо  не  змінить  колір,
Оркестр  не  гратиме,  а  скрижалі
не  будуть  знайдені.
Лише  смуток,  відчай  та  смерть.
Смерть,  мабуть,  єдина  позитивна
частина  цієї  трійці.

Бо  жити,  тоді  коли  щось  зникає
-  лише  дати  шанс  на  надію.
А  надія  там,  де  соняшники  ніколи
не  хочуть  повертатись  за  сонцем.
Залишається  лише  чекати.  Чекати  на  
нас.  Чекати,  бо  так  треба.
Чекати,  бо  інакше  не  вміємо.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591644
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.07.2015
автор: Анна Черненко