Хай ти не мій, моїм не можеш бути,
І хай тебе прогнала із душі,
Та сутності твоєї атрибути
Ще заповзають в ребра, мов вужі.
Уже не тисне так, перехворіла,
Переборола млості і жалі.
Було, увись, було, долів летіла.
Тепер без крил – забрали журавлі.
Хай ти не мій. Радію пінній хвилі,
Що вгору зносить на собі тебе.
Скупаю небо в чебрецевиім милі –
Хай над тобою буде голубе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591669
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)