Очі сині наче сни--
Ад чи Рай?
Синя повінь від весни--
Сад згора
Білим цвітом наче дим--
В гори хмар.
В очі сині візьмеш ти
Той пожар.
І у омутах очей
Згасиш вогнь
І із привидів ночей
Прийде Бог.
Очі сині--неба знак,
Й вогняні,
А душа з весни зі сна
Жене гнів.
Гине гнів в очах святих,
Синіх тих,
Й наче з тихої води
Птах злетить.
Білий лебідь,як той сад
На весні.
З крил--смарагдова роса,
Град рясний.
Мої сни.
4.7.15.(сб.).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591685
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.07.2015
автор: Юрко Коваль-Самбірський