ти знайшов що загублено у віках
знову в мене нещадно
без знеболюючого в обіймах
корінням вростаєш
цвітом розносишся у крові
губи медово-лукаві
лишають по собі ножові
спокусою колоті рани
ховай мене благаю подалі
від чужих облудливих очей
і повертаймося додому
хоч важко буде йти
крізь спогадів солодку втому
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591719
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2015
автор: Анна Крисальна