Тепле літо... Що ж зимно мені
На сідаюче сонце дивитись?
У будинках шибки, як в вогні...
Відблиск пурпуру- сонячний вихід
У краї, де на літо чекать
Непотрібно- воно із тобою...
Де останнє горіння багать
Не пов"язує думку з журбою...
Де мов діти, удвох, ти і я,
Поєднались душею і тілом...
Де розквітле єднання уяв,
Що давно в потойбіч відлетіли...
Надійшли і торкнули чоло
Крізь шибки, що минулим палають,
Серця спомини в літнє тепло,
І повільно, мов зорі, згасають.
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115070500641
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591741
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.07.2015
автор: Серго Сокольник