Чорнилом марно страчених ночей,
Ми ще напишемо свою таємну мрію.
Підкріпимо її блиском очей
І давнім тихим покликом надії.
Хай Херувими нам співають увісні,
Про те, якими ми раніше були.
Як швидко пробігають наші дні,
І як ми один одного забули.
Чорна безодня наших берегів,
І збуджені наголчені нейрони.
Не вийде більше все, як ти хотів.
Вогнем зірок розсипляться протони.
Така от хімія, коханий. Ти приходь.
І принеси улюблену акацію.
Ще трошки ночі, біль, любов, комфорт
Й ми разом домалюємо реакцію.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591762
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2015
автор: М.Я.