[b]13. stawitscky ; до в. «І високо нести твоє ім’я»:
[/b]
йому не вперше гвалтувати нас.
і убивати нас йому не вперше.
поглянь-но: кожен у минулім час
оту фатальну чорну долю вершив…
…
звір з Півночі століттями вбиває Україну –
всім світом цю гидоту сатанинську ми зупиним!
[b]14. Олекса У.; до в. «Моєї нації висоти»
[/b]
тут все: твоєї нації висоти,
тут, тільки тут і щастя береги!
тому й віки не може побороти
зло двоголове наш народ гінкий!
...
а ще – обереги тут наших прапрадідів славних.
могили батьківські, і роду звитяга прадавня.
[b]15. Шон Маклех; до в. «Передчуття дощу»
[/b]
... а він випаде – дощ.
– і знову подарує надію Той,
кого колисала Ріка Білої Корови,
і поїла його дух Скелами
про вільне і високе небо в дитистві його,
і гойдала мрії його ірландського серця
на хвилях Часу –
бо таки має впасти дощ благодатний
на спраглу волі і щастю землю,
і впоїти досита цю древню віком молоду надію,
що розродиться вже не вічним часом-руйнівником,
а сотворителем-життям, –
і побачить, мусить побачити це Той,
якого виростила
легкокрилим думкою
Ріка Білої Корови...
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591790
Рубрика: Присвячення
дата надходження 05.07.2015
автор: Касьян Благоєв