** на сповідь просвітленого: не минеш межі своєї, прийде день…
Все до краю прийде свого, друже мій!
Вже і я стою один на тих вершинах,
Де з сосків останніх мрій життя щоднини
Долю поїть молоком гірких надій…
** до мови безтурботного:
не згай часу, ти лише раз під сонцем!
Скільки б не відміряло щастя і життя –
Не забудь: ти в світ прийшов, щоби відлюбити, –
Не змарнуй в безпечності року, дня чи миті –
Ти на «біс» життя свого вийдеш? – Ні, затям!
** зі сповіді політика: "і своє, і боже продавати вмієм..."
"По життю – як хвойди, ми ідемо
і торгуєм: честю, серцем, ложем…
А як легко душі продаємо!
– А гендлюєм не своїм, а божим…"
** з настанови праведного: ходи по життю з добром і любов’ю
В рецептах щастя є й добра хмільний напій:
Май серце любляче, віддай останнє друзям,
Тримайся мрії, будь собою, йди, не стій!
І ще: кохання ти не зрадь в гріхів потузі.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591807
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.07.2015
автор: Касьян Благоєв