Ти не кохай мене, хлопче,
Я ж просто така як і всі.
Спочатку відьми хороші
І усмішка в них на лиці,
Спочатку відьми дурненькі,
Готові горіти до тла…
Та в їх не вір побрехеньки
Ті крила – звичайна мітла.
У тихе не лізь болото,
У Богом забуті стежки.
Не все що блистить то злото,
Брехня всі відомі казки!
Від мене тікай подалі
У ліс, за річки і поля.
Фальшиві ж мої медалі,
Та й калюжі - мої моря.
Бо ж чари на жаль не вічні
Як співається у піснях.
Ти втечеш… А що трагічно -
Закохатись встигну вже я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591929
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2015
автор: atamanka