Твоє криваво-чорнеє намисто
розсипали черешні, Україно!
І де перлини впали, покотились,-
стоять тепер обпечені могили...
Там, де упали ягоди-коралі,-
забрали з дому батька-нені сина...
А як же вийшли знов його зустріти -
безмовно стріла тільки домовина!
Обвуглились в палючім вирі сонця
і запеклися кров'ю в венах поля...
Ті ягоди - їх кров. А смерть - як доля...
............................................ для Них.
А нації - життя! Майбутнє! Воля!
2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591959
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.07.2015
автор: Іванюк Ірина