Двічі по два – чотири…
Ніл найдовший у світі…
Зорі здаються пунктирами,
Коли головою крутити…
ЦЕ – АКСІОМИ…
Немає смаку у совісті,
Зате є запах у смерті…
Люблю фантастичні повісті
І джинси ношу потерті…
До болю стискається серце,
Коли мені кажуть, що люблять…
Тютюн з алкоголем, зрештою,
Колись та мене погублять …
ЦЕ – ТЕОРЕМИ…
Я маю запалені очі
Та психологію підлітка…
Відмірюю залишки ночі,
Мов таймер зворотнього відліку
ОбрАзи мої дитячі
Й наївні дитячі Образи…
Смішний сивочолий дядечко
З кумедним хлоп'ячим голосом…
У міру брехливий, занудний,
У міру, мабуть, що підлий…
Займаюся словоблуддям –
Хоч в чомусь я не фригідний…
Такий недолугий, невдалий
Експеримент Саваофа.
Мов торт шоколадний розталий…
Чи в слові «буряк» апостроф…
ЦЕ – Я …
А вІрші… Ні рими, ні розміру
Та без претензій на славу…
Залиш мене в спокої, Господи!
Невже Тобі інших мало???
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592023
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2015
автор: посполитий