мені б стояти на краю прірви
в житі в житті в житах
вистояти перетерпіти перетертись на порох
іржавий спогад насправді - цвях, а зовсім не ворог
і бити на сполох - істерика, а не страх
мені б чекати на краю моря
спиною притулившись до хвиль
плавати перепливати перекочуватися на піску
щогли напружених сухожиль мають тонку луску
тому заганяй у кут, там неодмінно штиль
мені б стояти на краю прірви
серце витікає з-під ребер
вітер несамовито хапає за стан
стрибнути треба за обрій чи в океан чи в тебе (чому б і ні?)
однак куди стрибати, якщо прірва - в мені?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592068
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2015
автор: Кароліна Бундаш