Сусід нервував… Цілий день голосив –
Сусіда в під’їзді наш Цуцик вкусив.
Прийшов я додому й обід збракував -
Дружині нізащо настрій зіпсував.
Дружина на сина накинулась: «Бевзь!
Знов двійку приніс! Ти ганьбиш нашу честь!»
Син Цуцика пхнув, куций хвіст прищемив.
А Цуцик сусіда і вдруге вкусив.
Сусід до газети сердито писав.
Я місяць з дружиною не розмовляв.
Дружина на сина сварилася з лиха.
До болі син Цуцика смикав за вуха.
Так сталося – знову сусід голосив:
Наш Цуцик сусіда і втретє вкусив!
Сусід до міліції скаргу подав.
Дружині зарплату я всю не віддав.
Дружина зганяла на синові злість.
Син Цуцика смикав за вуха й за хвіст.
І звідки ті біди? Хто їх напустив?..
Наш Цуцик сусіда вчетверте вкусив.
Що сталось, не знаю. Сусід подобрів.
Цукеркою Цуцика якось вгостив.
За це йому Цуцик лизнув черевика.
Син Цуцика більше за вуха не смика.
Дружина на сина не гримає більше.
І я до дружини тепер лагідніший.
З сусідом вітаємось, тиснемо руки.
Сусід завжди каже: «Миленький ваш Цуцик!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592088
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2015
автор: Михайло Нізовцов