не треба щастя більш людині,
щоб син, дочка жили в родині
у згоді трепеті кохання
щоби із вечора до рання
очі у очі без розмови
щоби не сипали полови
у стилі ритму басу року
химер не було щоб бароко
в верхівках церкви панував.
я бачу жінку чоловіка
зо дня у день і вік за віком
не треба щастя більш людині
вона його а він віднині її
безмежно цінував../ла/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592235
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2015
автор: Ольга Ратинська