Господь Україні простяг свою руку,
В ній віру батьківську свою відродив.
Не дасть їй упасти в зневіру й розпуку,
Бо він роботящу її полюбив.
Проснулася честь наша, віра і слава,
Вже міряться внуки тримать булаву.
Постане на кручах козацька держава,
Збудуєм Вкраїну щасливу й нову.
Приспів:
Просинайтесь козаченьки,
Коник б'є копитом...
У Господі воріженьки,
Спати досить видно!
І пісня криштальна в нас знов залунає,
Озветься бідова, невмерла з віків.
Старий і малий її знов заспіває,
Ще в кожній господі лунатиме спів.
Від сонячно-жовтих відтінків високих,
До вод її синіх велінням Богів.
Від Бугу до Дону на сяйвах широких,
Розллється веселка її кольорів.
Приспів:
Просинайтесь козаченьки,
Коник б'є копитом...
У Господі воріженьки,
Розвиднілось, видно!
Хода ж твоя буде зі сну семимильна,
Прискорить ходу твою гідність та гнів.
Живи Україно велична і сильна,
Неси нашу славу від гір до морів.
Ніхто не зупинить порив цей в дорозі,
Бо память героїв із нами в путі.
Тож впевнені будьмо в своїй перемозі,
Нам світ підставляє плече і святі.
Приспів:
Просинайтесь козаченьки,
Коник б'є копитом...
У Господі воріженьки,
Досить спати, стидно!!!
ID: 591709
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 04.07.2015 23:18:38
© дата внесення змiн: 07.07.2015 00:16:19
автор: Дід Миколай
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592308
Рубрика:
дата надходження 07.07.2015
автор: Дід Миколай