Хто звик до того... Хто не звик...
Хто підкоривсь, хто чинить опір...
Земля, підбитий штурмовик,
що вже зірвавсь в зимовий штопор...
Розверзла пащу хижа суть,
і, по щоках розтерши сажу,
пілоти в паніці гризуть
дюралюміній ф'юзеляжу...
І врятуватись не з руки:
злетіли в небеса салюти
і пущено на скатеркИ
усі шовкові парашути...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592325
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.07.2015
автор: Лео Нардо