Звідки ти взялася, українська мово!
Хто придумав, видумав тебе?
Знай барвисту і шовкову
Де таку ще в світі хто знайде?
Всім доступна у розмові,
Слово мовиться як слід.
Звуки чисті, як сльоза прозорі
Плавлять хоч який глибокий лід.
Ласка й ніжність знов і знову,
Мир і спокій завжди при тобі
Й совість вкладена у мову,
Й пісня солов’їна при журбі.
Без мови Україна не Вкраїна,
Люд без тебе мертвий, не живий.
Де ж взялась безцінна та перлина?
Може Мавці проспівав той Лісовий?
Чи виплакала слізьми Катерина,
Народившись у Шевченка в «Кобзарі»?
Чи принесла білая калина,
Що під вікном цвіте в дворі?
Всевишній у козацькім роді
Явив мову вільну і святу.
В українськім житимеш народі
Й еру відродиш ти золоту.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592416
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 08.07.2015
автор: Vira!