Стікає спокоєм думок вода
З вершин далеких у долоні,
Під босі ноги стелиться трава
І вітер шепотить у скроні.
Люби цей світ, допоки ти живий
І серце як гарячі сльози.
Залиш по собі в душах слід палкий,
Аби зігрів близьких у грози.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592623
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2015
автор: Night